25 лютого в Сеулі до 4-ї річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну відбувся офіційний запуск Міжрегіональної платформи «Smart Village» з підписанням її учасниками Меморандуму про взаєморозуміння (MOU). На запрошення організаторів до проєкту долучилась і Українська державна льотна академія.

Платформа розроблена як орієнтована на Україну міжнародно створена база для післявоєнного відновлення. Як зазначають організатори, «Післявоєнне відновлення більше не є віддаленим завданням, яке слід вирішувати лише після припинення бойових дій. Підготовка та структурована реалізація мають розпочатися вже зараз. Модель «Smart Village» є практичною, масштабованою та здатною забезпечити видимі короткострокові результати, закладаючи фундамент для довгострокового регіонального розвитку. Це гуманітарна та орієнтована на розвиток рама співпраці, заснована на українській власності та міжнародному партнерстві».

Захід відбувався у змішаному форматі в університеті Ханьян (Сеул, Республіка Корея) під головуванням  Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні з 2016 по 2019 рік Президента Асоціації нового будівництва Корея-Україна Янг-гу Лі за участі понад 200 представників з низки країн: Україна, Корея, Італія, Польща, Чехія, Молдова та інші.

Ініціатива передбачає втілення низки проєктів у різних напрямках зі стартовим капіталом $350,000 (+ підготовка ТЕО для залучення коштів ЄС, ООН та МФО). Зокрема - стартапів на базі ШІ. Саме такий проєкт запропонований для втілення від УДЛА. Його розробив в. о. завідувача кафедри льотної експлуатації та безпеки польотів Сергій Неділько, який також є головою правління громадської спілки «ТЕХНОПАРК ФЛАЙТ СІТІ 4.0».

Це стартап-центр «Штучний інтелект в авіації: пілотовані та безпілотні літальні апарати», як структурний підрозділ кафедри льотної експлуатації та безпеки польотів Української державної льотної академії. Центр передбачає низку інноваційних розробок, сформовану на основі світових трендів розвитку Deep Tech, пріоритетів Defense-tech та специфіки авіаційної галузі. Ці розробки мають високий потенціал для комерціалізації через створення академічних спінаутів (spin-outs) та залучення венчурних інвестицій у галузі Deep Tech. Створення таких продуктів в межах академічної мережі дозволить студентам та науковцям трансформувати знання у реальні бізнес-моделі.

Під час заходу, окрім підписання його учасниками Меморандуму про взаєморозуміння, був презентований Цільовий спонсорський фонд, оголошені цільові спонсорські внески, ухвалено план дій та дорожну карту втілення визначених учасниками платформи на 2026 рік ініціатив та проєктів.