Таку назву має сорокова книга поетки, прозаїка, композитора та драматурга Ніни Бредихіної, яка 45 років працює у будинку культури «Авіатор». Цю збірку своїх творів вона присвятила 70-річчю Льотної академії НАУ.
Окрім творів присвячених авіаторам, тут зібрані вірші, що оспівують справжніх Велетів українського духу – Т.Г. Шевченка та корифеїв українського театру. У повісті «Нашому роду – нема переводу» змальовані світлі почуття, основні цінності людського життя, які обов’язково врятують світ.

До вашої уваги одна з поезій книги Ніни Миколаївни.

АВІАТОРАМ
Вас недарма орлами називають,
Бо й ті летять так гордо й величаво.
За мужність й витримку в польоті,
В співдружності із екіпажем, всі пілоти
Їх називають другою сім’єю.
Що завжди поряд. Й дружбою тією
З диспетчерами теж зв'язок тримають.
Без них і не злітають, й не сідають.
Нехай щастить Вам на землі, й в польоті –
Хто присвятив своє життя турботі
Про молодих, які плекають Мрію,
А з нею і Любов, і Віру, і Надію.