На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №1010-р «Про затвердження плану заходів, пов’язаних з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру», в Льотній академії НАУ 24-28 вересня були проведені в онлайн-форматі конференції, круглі столи, тематичні лекції, дискусії та інші просвітницькі заходи з метою поширення серед курсантів/студентів першого курсу знань про трагічні події Голокосту в Україні та Європі.

Відповіді на питання про витоки геноцидів часів Другої світової війни й української історії ХХ століття, про вплив трагедії Голокосту на сучасний світ шукали першокурсники факультету менеджменту – учасники конференції «Пам’ять Бабиного Яру і Голокосту: історичні та суспільні виміри».

Участь у заході взяли: завідувачка кафедри професійної педагогіки та соціально-гуманітарних наук, докторка педагогічних наук, професорка Т.С. Плачинда та старший науковий співробітник відділу історії обласного краєзнавчого музею С.Ю. Мілютін. Під час роботи конференції розглянули та проаналізували як суто історичні аспекти впровадження репресивної політики щодо різних груп населення, для яких Бабин Яр став місцем колективного поховання, так і повоєнні та сучасні проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті загиблих:

- Витоки геноциду в контексті української історії ХХ століття;

- Голокост та його впливи на сучасний світ і Україну;

- Меморіалізація місць пам'яті Голокосту в Україні: підходи й виклики;

- Пам'ятники і пам'ятні знаки, пов'язані з Голокостом на Кіровоградщині.

Он-лайн дискусія «Голокост в Україні: вшанування пам'яті та осмислення злочину» поєднала курсантів факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху, небайдужих до обговорення надважливої теми сьогодення – як не дати перетворити пам'ять про одну із найтрагічніших сторінок в історії України і усієї Європи на інструмент гібридної інформаційної війни Росії проти України. На розгляд було винесене питання: «Тягар пам’яті про Голокост: перехресні дослідження в Європі, США, Ізраїлі, Україні та Росії».

Під час тематичної лекції «Учасники підпілля ОУН(м) – жертви Бабиного Яру (1941-1943)» було акцентовано увагу курсантів ФЛЕ та ОПР на важливості різнобічно вивчати цю тему, таким чином творячи нерукотворний меморіал загиблим, декларувати, що Бабин Яр став спільною могилою євреїв, ромів, радянських військовополонених, діячів українського національного руху тощо. Одні із цієї великої когорти людей не мали ні вибору, ні шансу, ні можливості врятувати своє життя. Вони стали безневинними жертвами нелюдської нацистської ідеології. Інші йшли свідомо на смерть, захищаючи свої ідеали, з вірою у майбутню державність своєї бездержавної української нації.

На розгляд круглого столу «Українські контексти колаборації та Опору у Другій світовій війні»були винесенінайбільш суперечливі сторінки історії Другої світової війни в Україні – випадки колаборації, пам’ять про які роз’єднує українське суспільство. Здійснена спроба розглянути колабораціонізм на окупованих землях України через призму життєвих стратегій та окремих біографій:

- Колабораціонізм на окупованих нацистами територіях: мовою фактів та цифр;

- «Єврейське питання» у ЗМІ в окупованих регіонах України: ефективність нацистської антиєврейської пропаганди;

- Співучасть колаборантів у злочинах проти євреїв;

- Геноцид дітей: поведінка колаборантів у час Голокосту;

- Українська допоміжна поліція як поширений приклад колаборації;

- Особисті мережі в умовах екстремального насилля;

- Відображення подій Голокосту 1941-1944 рр. в історичних джерелах та свідченнях очевидців.

Учасники студентського наукового гуртка «Історичне краєзнавство» обрали тему засідання, присвяченого Голокосту – «Бабин Яр і українська культура пам'яті». Подія, що зібрала першокурсників, нікого не залишила байдужим. Вивчаючи матеріали про Голокост курсанти та студенти ЛА НАУ спробували себе в ролі дослідників, дізнавалися нове, працюючи з першоджерелами. Серед учасників наукового гуртка є іноземні курсанти – громадяни Еквадору, Узбекістану, Туреччини. Заслухали доповіді-презентації:

- Державна політика щодо пам’яті про Бабин Яр;

 - Бабин Яр як символ єврейської і української трагедії;

 - Як і чи українці пам’ятають і пам’ятали про Бабин Яр?

- Спадщина Бабиного Яру в світовій та вітчизняній літературі;

- Праведники Бабиного Яру: українці-рятівники;

- Церква і Голокост.

Плідні дискусії та обговорення під час проведених наукових, просвітницьких, виховних заходів національно-патріотичного спрямування стали ще одним кроком до відновлення історичної правди й подальшого її поширення. Учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Голокосту.

Бабин Яр став світовим символом Голокосту, незагойною раною людства. Трагічний вимір катастрофи українського єврейства складно осягнути і в раціональній площині, і в емоційній; про масові вбивства євреїв написано тисячі праць, оприлюднено численні свідчення й безліч фотодокументів. Але тема видається невичерпною через безпрецедентний характер феномена Голокосту й спричиненого ним травматичного досвіду.

Ми зобов’язані зберігати пам’ять про цю історичну подію, рішуче й незворотно засуджувати таке масштабне зло, аби не відбулося повторення подібних трагедій.

Наше майбутнє – це мирна щаслива країна, привітна для всіх народів світу.

Модераторка заходів:
доцентка кафедри професійної педагогіки та соціально-гуманітарних наук,
к.і.н. Ірина Романько