Дитинство

Громадянин України Ростислав Мелентьєв народився 18 липня 1997 року в селищі Кірове міста Дзержинська Донецької області (місто Дзержинськ з 18 лютого 2016 року має назву Торецьк. Перейменування відбулося в межах декомунізації на честь річки Кривий Торець).

Мама, Наталія Олександрівна, працювала вчителькою англійської мови в загальноосвітній школі №10 міста Дзержинськ; батько, Валерій Леонідович, машиніст підземного тепловоза шахти «Північна».

З дитинства Ростислав любив читати, цікавився астрономією, археологією, історією. Ріс звичайним хлопчиком, що любить грати у футбол, кататись на велосипеді та грати на гітарі.

Ростислав навчався у місцевій загальноосвітній школі 1-3 ступенів №10, приймав активну участь в олімпіадах і конкурсах з математики, фізики та французької мови, що проводились на рівні школи, міста та області; його поважали однокласники і вчителі. Мав численні відзнаки, грамоти. Нажаль, з нагород нічого не збереглося. Коли мама із сином виїжджали у 2014-му з Дзержинська, то більшість домашніх речей лишили у бабусі Ростислава, а вона змушена була евакуювалась з Торецька у 2022-му, будинок згорів разом з усім майном.

Ростислав закінчив школу із золотою медаллю у 2014-му році.

Льотна академія НАУ. ПАТ «Мотор Січ»

Влітку 2014 року Ростислав вирішив здійснити свою мрію стати пілотом. Але на ЗНО з англійської мови він не набрав необхідної кількості балів, тож був зарахований до Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету (КЛА НАУ) на денну форму навчання за ОПП «Технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіаційних двигунів».

Упродовж 2014-2018 років навчання Ростислав складав екзамени та заліки на оцінки «добре» та «відмінно». У липні 2018 року успішно закінчив ЛА НАУ та здобув кваліфікацію: бакалавр.

Мелентьєв Р.В. пройшов повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки ЛА НАУ. Наказом Міністра оборони України Мелентьєву Ростиславу Валерійовичу було присвоєно первинне військове звання «Молодший лейтенант запасу».

В архіві Української державної льотної академії (УДЛА) зберігається особова справа Мелентьєва Ростислава Валерійовича. Вона містить такі документи:

Ростислав не тільки дуже добре навчався. Саме в льотній академії розкрився його талант до написання віршів та музики. Неодноразово приймав участь у творчих зустрічах та пісенних конкурсах, почав записувати авторські роботи та викладати на своєму каналі YouTube: «Валерій Підземельний (Dungeon Voice)».

З 2018 року Р.В. Мелентьєв працював авіаційним техніком в ПАТ «Мотор Січ» (м. Запоріжжя).

Був активним учасником Громадської організації «Традиції і порядок», їздив на вишкіл з військової підготовки.

Довідка. ГО «Традиції і порядок» заснована у 2016 році. Девіз: Служу Богу! Служу Батьківщині!

Товариші розповідають, що Ростислав був сміливий, чесний та справедливий. Вмів вести людей за собою. Саме ці якості він вправно застосував під час військової служби.

Родина

2019 року Ростислав познайомився з Іриною Білозор. Дівчина та її батьки мешкали у селі Микільське Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області.

27 листопада 2021 року Ростислав одружився, а 20 квітня 2023 в нього народилась донечка Руслана.

Фотогалерея 3.1. – 3.6

Служба у ЗСУ

1 грудня 2020 року Ростислав добровольцем став на захист України. Пройшов підготовку у навчальному центрі м. Одеса та був направлений для проходження військової служби у 227-й окремий автомобільний батальйон сухопутних військ ЗС України (227 ОАБ, в/ч А1823), місто Кривій Ріг. Брав участь в Операції об’єднаних сил, отримав статус «Учасник бойових дій». Був командиром роти, йому було присвоєно звання капітана.

З початком повномасштабного етапу російсько-української війни Ростислав призначений командиром автомобільного взводу автомобільної роти. Його підрозділ стримував ворога на Харківському напрямку.

У лютому 2025 року він добровільно подав рапорт на переведення до Сил спеціальних операцій ЗСУ. Продовжив службу у званні капітана на посаді командира штурмової групи 1-го штурмового загону 4-го окремого полку Сил Спеціальних Операцій «Рейнджер», військова частина А5011.

Ростислав та бійці групи діяли на передовій у найскладніших умовах. Одна з успішних місій полку відбулася під час битви на сході України, коли потрібно було не лише вибити ворога з укріплених позицій, а й знищити його резерви ще до того, як вони дістануться передової. Рейнджери не тільки завдали влучних ударів по логістичних вузлах противника, а й змусили окупантів помилково відправити власні підкріплення не туди, де їх чекали. У результаті оборонні позиції ворога розвалилися, а українські сили взяли ініціативу у свої руки.

Довідка. 4-й окремий полк Сил Спеціальних Операцій «Рейнджер» (в/ч А5011). Підрозділ був сформований у квітні 2024 року у складі ССО України за зразком американських рейнджерів та інших підрозділів спеціального призначення для виконання вузькоспеціалізованих завдань на передовій.
Пункт базування: Кропивницький, Кіровоградська область. Спеціалізується на розвідці, проведенні штурмових операцій та рейдів у тилу ворога.
У 2025 році перейменований на 4-й штурмовий центр «Рейнджер» Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Корпус рейнджерів ССО ЗСУ – структура, заснована на стандартах НАТО як за організацією, так і за оснащенням.
Емблема: кольори зберігають характерні для емблем ССО України сірі відтінки на облямівці. Всередині щит розділений по діагоналі навпіл, ліва частина – темно-малинового кольору, права – чорного. У правому верхньому куті зображено вовка, що співпадає з емблемою роду військ, а в лівому нижньому – білий кинджал.

Фотогалерея 4.1. – 4.7

Загибель

Навесні 2025 року 4-й окремий полк ССО «Рейнджер» брав участь у бойових діях на Сумському напрямку. Наприкінці травня російські війська окупували чотири населені пункти на Сумщині – Новеньке, Басівку, Веселівку та Журавку. Ворог продовжував спроби просування для створення так званої «буферної зони». 1 червня аналітичний ресурс DeepState повідомив про російську окупацію села Володимирівка Сумського району.

Тактика дій противника: застосування диверсійно-розвідувальних груп в український тил, щоб перерізати логістичні маршрути. Оператори російських дронів скидали їм боєприпаси та спорядження, після чого командування кидало в бій штурмові групи, аби розширити зону боїв, тиснути на оборону ЗСУ та ускладнити постачання. Броньовану техніку ворог майже не використовував, тільки піхотні групи, які пересувалися на квадроциклах чи мотоциклах з метою швидкого проникнення вглиб нашої території.

Ворог, розуміючи, що не може піхотними групами досягти своїх цілей, здійснював прицільні обстріли з артилерії, авіації, аби знищити позиції українських захисників.

1 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Яблунівка Сумської області капітан Ростислав Мелентьєв на псевдо Кеп героїчно загинув. Внаслідок артобстрілу він зазнав смертельної вибухової травми.

У документі «Сповіщення сім’ї», врученому дружині Ірині, зазначалось: «Сповіщаю Вас зі скорботою про те, що Ваш чоловік командир групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціального призначення капітан Мелентьєв Ростислав Валерійович 18.07.1997 р.н. призваний на військову службу по мобілізації Торецьким МТЦК та СП Донецької обл. 01.12.2020, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 01.06.2025 р. в р-ні н.п. Яблунівка Сумського р-ну Сумської обл.».

Згідно «Довідки про причину смерті» смерть настала «внаслідок отриманих множинних травм органів грудної порожнини, ушкоджень внаслідок військових дій».

Після загибелі свого командира побратими Ростислава Мелентьєва продовжували мужньо захищали Яблунівку, лише 19 липня 2025 р. росіяни просунулися і захопили це село. А вже на початку серпня українські війська контратакували росіян у районі Андріївки (на північ від Сум), Кіндратівки та Яблунівки (на північний схід від обласного центру).

⁎⁎⁎

Військовий церемоніал поховання капітана Ростислава Мелентьєва відбувся 9 червня 2025 в селі Микільське Кіровоградської області. Захисникові було 27 років.

У нього залишилися мати Наталія Олександрівна, дружина Ірина Віталіївна, дворічна донечка Руслана.

Родина загиблого Героя отримала «Грамоту пошани і скорботи» від командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-майора Олександра Трепака.

Фотогалерея 5.1. – 5.6

Нагороди

За проявлені мужність і відвагу, самопожертву та вірність Українському народові Ростислав Мелентьєв нагороджений:

Фотогалерея 6.1, 6.2

Спогади

«Ростислав був добрим і творчим. Мав гарний голос, грав на гітарі та писав чудові вірші. Захоплювався фотографуванням. Любив тварин. Був справедливим, чесним, прямолінійним. Патріот до мозку кісток», – написала дружина Ірина Мелентьєва. Єдиний син у матері, він був її гордістю та опорою. «Мій син був дуже чуйною та турботливою людиною, небагатослівний, свою любов демонстрував через вчинки. Дуже любив своє маленьке містечко і мріяв після війни повернутись туди, відбудувати зруйнований будинок у Торецьку, відкрити власну пекарню, де пектимуть найсмачніший хліб. Обожнював донечку, яку, на жаль, дуже рідко бачив», – розповіла мати захисника Наталія Олександрівна.

Побратими згадують Ростислава як розумного воїна, який мав почуття гумору і велику жагу до життя, відданого своїй справі, з лютою ненавистю до ворога. Уважний до підлеглих, готовий покласти своє життя, аби врятувати особовий склад.

Колектив Української державної льотної академії пам’ятає про свого випускника – надзвичайно добру, щиру, світлу й життєрадісну людину, справжнього патріота нашої держави.

На банері свого YouTube каналу Ростислав поряд зі світлиною у військовій формі поставив рядки з поеми «Енеїда» Івана Котляревського: «Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Там грудь сильніша од гармат». Цей крилатий вислів класика української літератури став для Ростислава символом незламності, уславлення патріотизму, мужності і самопожертви українських воїнів, ствердженням, що щира любов до Батьківщини робить захисників непереможними, а їхній дух – міцнішим за зброю.

Вічна пам’ять і слава Герою України Ростиславу Валерійовичу Мелентьєву!

Фотогалерея 7.0. – 7.1